shubenkov

Ти зникла, пішла у зворотному напрямку,

Залишивши на мене борги,

Періодичні дзвінки твоїй матері, нових знайомих

І старих ворогів.

Я щоденно зазирав у твою почту,

Інколи навіть читав в ній листи,

Особливо цікаві були сповіді, і благання від них не іти.

Серед того були і погрози, але я їх викидав,

Розпалював ними полум’я, попиваючи темний бальзам.

Ти залишила недопалений Winston,

Що за день я його докурив.

Не помитий посуд і бокал з під шампанського ,

Який ненароком розбив.

Залишила в конверті своє пробачення

І відбиток на дзеркалі власних губ.

Я обвів їх фломастером, щоб ніхто про це не забув.

Ти зникла, пішла у своєму напрямку,

Адже скоро почнуться сніги.

Проте, як не шкода останні, затримались аж до весни.
. 

ksen6ka

И за что вы любите зиму? За эту белую гадость, которая падает с неба? За этот дикий холод? За кучу вещей, которые надо на себя натянуть, прежде чем выйти на улицу, чтоб не примерзнуть к какому-то столбу? За пересохшую от ветра и мороза кожу? За праздники? За кучу суеты вокруг подарков? За лед под ногами и шуршание лопаты об асфальт по утрам? За то, что ночь длиннее дня? За лыжи, санки, коньки, борды и т. п.?

Хуйня, товарищи!

Мне вас не понять. Я зиму ненавижу. Хоть и родилась в феврале. (Попрошу заметить, что именно в том году, когда я родилась, февраль был очень теплым и все ходили в демисезонной обуви и пальто). Мне вас не понять. Я дитя тепла. Я ведь не просто так стрекоза.

alex_dark_star

Думки літають,плутаються в моїй голові,зацепляються за павутину,де весело тусуються кольорові Павуки. Під звуки Джо Коккера танцюють стриптиз мозкові таракани,піднімають ніжку одну за одною,як на канкані. Під електро тикають пальцями туди сюди і ритмічно водять попкою малі худі зайчики в окулярах Дольче Габбана."Да,дєтка,я здєсь звізда!"...наївні... Під звуки ню рейву,Yeah Yeah Yeahs і всякої тої аля ретро-попси тащаться маленькі балонки з начьосаним хаєром ,ачьочкамі аля "бабушка уже і так умєрает,нах єй єті стариє ачькі?!",а раніше вони мотиляли патлами на емо-скрімо концертах і тащілись від бі-мальчіків,яким пофіг давно стало на них через свою популярність,вони починають страдати фігньою і шукати "нових вражень",переступають заборону і відчуття сорому,бо "дєвкі всі стєрви" ...худі облягаючі брючькі на таксах чоловічої статі і обов'язково кофта в ромбік або полосочку с варатнічьком,щоб стояв...бувають в молодості часто пижжені ,бо хотіли стати бі і нравітся дєФФачькам,а тепер можуть бути стільними і в ретро стилі і ніхто не пристає...навпаки навіть стають друзями з тими людьми,які їх пиздили.Наприклад хулігани,ультраса,які не знають,що їм слухати,щоб і від биків відрізнятись,але і шоб нєфарам нє падражать... На ритнічному рнб крутять попою 2 вида мозкових кіз: ---перші : "Я здєсь каралєва рнб і хіп-хопа,вертяться у всєх сіські і попа"Так вишивають африкансько-американську ковирялочку,що аж очі липнуть до їх м'яких частин і слюні течуть,як в голодної собаки ,яка побачила свіже м'ясо...

---другі: " Я канєшно не каралєва,зато тож така собі нє лєва"П'яні козочки не попадають в такт,ні в ритм і взагалі, слон не то шо на вухо наступив їм,а ше жопою на хребет і лице...чомусь..О_о Про таких кажуть:"С водкой пойдьот!"... Ці різновидності мозкових коз час від часу бігають ще в техно,транс і елєктро танс-поли,бо там принцип той самий,головне не забувати про "попу і сіськи"... Всеодно рано чи пізно хтось на них подивиться,підійде і може на халяву коктель поставить *___* Люблю ,коли ти береш "рожеві окуляри",сідаєш збоку і спостерігаєш за оточуючим дійством,стільки можно всього розказати про "мозкові клітини".Вони ,як книжки,які я люблю читати ;-) О!..Романтична пісня з дупороздираючим мужиком,який старається і співати,і на гітарі грати ,і ще й робити вигляд побитої собаки,якій стали на яйця...(вибачте за мою пошлість,фу фу фу=)Парочки прям розчинились в повільному танці кохання.Хтось цілується,хтось старається грати на публіку,а хтось собі просто накурився і гонить=) Все,нафік мєдляк,тошнить від вашої романтики,ідем в інший зал! Ааааа,Леді Кака,така крута і негарна водночас!!=) Таке враження,що її зробили від кінчиків пальців на ногах до кінчиків волосся на голові. Справжні продюсери,багаті безсовісні бізнесмени,яких мало хто знає дають бєшені гроші,щоб ця блондинка принесла їм в 2 рази більше,натомість вона має свій хліб і обіцяну славу і неволю водночас. Вона розуміла,що без них,вона ніхто,адже ніхто не звертає на її середину,те,що вона теж особлива і дійсно старається,всі говорять тільки про те,що вона штучна і якби не продюсери,то вона взагалі нах не треба була б.Правда...А як зараз по -іншому?Сам ніколи не проб'єшся,завжди знайдуться люди,які стають тобі на п'ятки. Треба бути не те ,що кращим,треба бути ЄДИНИМ у своєму роді,або хоча б задати нову моду,стати її початком і зробити масове зомбування ,муніпуляція стадом,яке хоче щастя і розваг,яка відчуває на тонкому психологічному рівні ,що видає їй музикант.Ейфорія,почуття щастя,нірвани і польоту в космос,до зірок і до глибин океану і назад до буденного піску.Музикант творить людину,дає їй крила і свободу вибору.Адже тільки творчі люди розуміють,що таке справжня свобода і польот фантазій... В моїй голові грає транс,музика Сонця і моря.Чомусь саме транс в мене асоціюється з піском,пляжем,Сонце сідає в воду,з'являються перші зірки і на берегу лунає ATB ,запрошує у свій політ,у свій night-time... Хочеться літати,кохати і відчувати теплий пісок під ногами,а потім приємне нічне море,таємниче,тихе і містичне...І обов'язково шампанське на берегу нічного моря... Є треки,які будуть вічно ... Вони написані геніями,які в той час дійсно переживали переломні повороти Долі і саме цей шанс був даний їм,як один раз від Вищого Розуму.Часто ці треки написані під дією наркотиків,яка заставляє краще чути,бачити,сприймати ,відчувати...Найкраще виходить,коли ти не штучно і не наіграно,природньо і щиро пишеш те,про що думав кожен день.Воно мучило тебе і ось нарешті ти осмілився і зробив цей складний крок...Чи оцінять його інші?Чи буде він популярний?Чи принесе мені це славу? І тут...Ти написав шедевр,люди плачуть під твою музику,закохуються в тебе через високі ноти,тягнуть руки і просять не зупинятись...Ти БОГ!...капєц... Ваааааййй,ідем до однієї з моїх улюблених куточків мозкової Дискотеки--рагга-джангл,днб,даб,нейро-фанк,брейк-біт--кімнати... Тут я в своїй тарілці,як риба у воді.Улюблені ритми,які напротивагу техно,ніколи не схарюють.Вічно пригучий стан,як "собачька на бардачькє"...Рагга заставляє посміхатись і випалювати,хто у нас любітєль "книжок" ;) Ооо,моя готика переплелась у ритм,назва цьому чуду--дарксайд... Той самий пригучий ритм тільки тепер з мінорною нотою,тихими емоціями,які рвуть тебе з середини на частини,ти рухаєшся,бо хочеш позбутись від цієї важкості,хочеш випустити своо монстра на зовні,показати свою справжню чутність,що тобі справді важко... Хочеш плакати,кричати,падати на підлогу і далі підніматись,при цьому не зупиняти рухатись в ритм смутку...Нехай поплаче душа,адже це так буває рідко... Невелика розрядка...Неллі Фуртадо...Ніжний голос невисокої і маленької жінки,яка завжди залишеться підлітком 17 років...Коли дитинство переростає в щось сумне,романтичне і доросле--перше кохання,з цього моменту дитинство помалу від нас відходить.Спочатку нам подобається це дивне відчуття,таке нове і сильне,але згодом ми жалкуємо,що пішли так рано з дитинства,стараємось все забути,вернутись назад у безтурботне дитинство,ага...фігу вам...( Ви спробували "заборонений плід",вам більше не місце в раю...=( Все таки я думаю,що саме секс Єви з Сатаною,а потім з Адамом розгнівали Бога...І після цього Він ображений на людей сказав,що від цього моменту секс буде не лише насолодою,але і великим лихом,яким не всі зможуть нормально насолоджуватись,через нього будуть народжуватись діти,створюватись ще більше проблем,хвороб і бажань...Будуть зради,сльози,образи,досвід,психологія,пошуки(як гра-квест життя)...А хто буде розумно себе вести в цій справі,той буде нагороджений щастям,бажаними дітьми і справжніми 10 секундами повернення в рай,який люди будуть називати "оргазм"... Пісня Роббі Увільямса Feel розрядила тупе туц-туц-туц і заставило думати. "Я сидів і розмовляв з Богом і Він сміявся з моїх планів.А я лише хочу відчути справжню любов,відчуття дому,що я живу,в мені багато любові,які течуть в моїх венах,я лише хочу відчути справжню любов ..." Блін,скільки всього можна зрозуміти з кожної музики... Скільки можно всього розказати,фантазувати,як створювалась пісня,хто її міксував,що відчували музиканти і що відчувають люди,які слухають,як змінює музика настрій і життя людей,як вона творить характер людини і виховує її,або навпаки псує...Як вона підкреслює тонкий смак,як вона оцінює незнання і безтолковість вподобань інших...Музика,яка заставляє радіти і плакати,навіть буває водночас...Музика---це велика сила,яка гордо стоїть на рівні зі силою думки,силою слова,силою дії... God is a dj! Life is a dancefloor, Love is a rhythm, You are the music! ///and this is a true!!!///

kuzmin_kirill

О подготовке детей к визиту в фотостудию

О знакомстве фотографа с ребенком